нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 07 Історичні науки ›› Анархізм та повстанський рух в Центральній та Південно-Східній Україні в період національно-демократичної революції (1917 - 1921 рр.) (частина 2)

 

Анархізм та повстанський рух в Центральній та Південно-Східній Україні в період національно-демократичної революції (1917 - 1921 рр.) (частина 2)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

          Актуальність теми обумовлюється потребою подальшого вивчення історії виникнення та діяльності українських і загальноросійських партій, організацій та рухів, в тому разі і анархістського, початку ХХ століття, які визначали перебіг подій та особливості тогочасного суспільно-політичного життя в Україні. Політичні партії, організації та рухи відіграли винятково важливу роль у процесі створення української державності,  важливим етапом якого стала Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр. ЇЇ політико-правові та ідейні наслідки зумовили становлення сучасної самостійної демократичної держави – України.

          Оскільки в період Української революції анархізм в Центральній та Південно-Східній Україні був своєрідним, то для сучасної історичної науки залишається важливим аналіз діяльності анархістських організацій, їхня роль та їх вплив на повстанський рух саме цього регіону в період національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

          Ідеологічні, політичні та соціально-економічні питання, які ставили перед собою і намагались вирішити анархісти – питання про війну та мир, землю та волю, про можливу перебудову суспільства на засадах соціальної справедливості, про місце і роль держави та бездержавності в історії людства, про ставлення до приватної власності, про такі методи боротьби, як терор, залишаються і зараз актуальними в сучасній історичній науці.

          Актуальність подальшого дослідження історії анархізму та сполученого з ним повстанського руху, вивчення та аналіз анархістської ідеології дозволить отримати більш повне уявлення про життєздатність або неспроможність анархістських ідей, про поведінку анархістського руху на різних етапах розвитку Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр., дати науково зважені відповіді на питання про те, чи є майбутнє, і які перспективи у політичних організацій, заснованих на принципах анархізму в наш час.

          Питання співвідношення особистості і влади, індивідуума та держави, свободи і несвободи, які спробували розв’язати анархісти в період національно-демократичної революції 1917-1921 рр. в Україні, залишаються актуальними і являють собою сьогодні глибокий практичний інтерес для різних політичних теорій та вчень.

          Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана в межах науково-дослідницької роботи кафедри історії України Дніпродзержинського державного технічного університету по темі: «Політичні партії України наприкінці ХІХ – першій чверті ХХ ст.». Номер державної реєстрації 0100U005202.

          Мета дослідження полягає у всебічному аналізі стратегії й тактики анархізму та сполученого з ним повстанського руху в Центральному та Південно-Східному регіоні упродовж національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

          Завдання, які були поставлені для досягнення зазначеної мети:

·         шляхом критичного аналізу джерел і літератури простежити особливості накопичення та узагальнення фактичних знань з історії діяльності анархістів і      повстанського руху, визначити їхнє місце і роль в революції 1917- 1921 рр. у                радянський, зарубіжній та сучасній вітчизняній історіографії;

·         визначити основні теоретико-методологічні засади дослідження проблеми та послідовно використати їх в процесі вивчення і узагальнення матеріалу;

·         розкрити специфіку повстанського руху, очолюваного анархістами, який був особливо масовим та радикальним в Центральній та Південно-Східній Україні в період революції 1917-1921 рр.;

·         дослідити та порівняти діяльність анархістів-комуністів в повстанському русі, зокрема Н.Махна та М.Нікіфорової;

·         дослідити взаємодію анархістів-комуністів з представниками інших політичних партій, рухів та течій;

·         розкрити причини поразки повстанського руху керованого анархістами в даному регіоні;

·         проаналізувати значення повстанського руху під проводом анархістів у вітчизняній історії.

          Об’єктом даного дослідження є анархо-комунізм та сполучений з ним  повстанський рух в Україні в період національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

          Предметом дослідження постають характер, масштаб, соціальна природа, причини, форми, еволюція та наслідки анархізму та очолюваного анархо-комуністами повстанського руху в Центральній та Південно-Східній Україні.

          Методологічною основою дослідження є загальновизнані принципи науковості, об’єктивності й історизму. Вирішенню поставлених у дисертації завдань сприяло використання  конкретно-історичних методів наукового пізнання: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного. Застосовані також міждисциплінарні методи і такі методи, що запозичені з інших соціально-політичних та гуманітарних дисциплін: аналітичний, статистичний та метод виключення.

          Хронологічні межі дослідження охоплюють період з початку Лютневої революції в Росії в 1917 р. до серпня-вересня 1921 р., коли великі повстанські загони, керовані анархістами, насамперед, анархо-махновські, в основному були розбиті частинами Червоної армії.

          Просторові межі визначаються Центральним та Південно-Східним регіонами України, де найбільш широко був розповсюджений повстанський рух під проводом анархістів, тобто території тогочасних Катеринославської, Харківської, Полтавської, Таврійської, Херсонської губерній та Донбасу.

          Наукова новизна полягає в тому, що на основі різноманітної джерельної бази зроблено докладний аналіз анархізму та керованого ним повстанського руху в Центральній та Південно-Східній Україні в добу національно-демократичної революції 1917-1921 рр., який  висвітлюється як окрема комплексна проблема. Дисертація дає узагальнену картину анархізму та керованого ним повстанського руху, як перманентного антиурядового руху революційних низів. Зокрема:

-          з’ясовано, що на відміну від традиційної історіографії радянських часів, яка розглядала повстанський рух, очолюваний анархістами, як контрреволюційний, антибільшовицький, бандитський, як окреме, ізольоване явище, показано, що насправді він був суто масовим селянським революційним рухом; 

-          визначена специфіка анархо-комуністичного та повстанського руху в Центральній та Південно-Східній України в період національно-демократичної революції 1917-1921 рр. в контексті загальноросійського анархістського руху; 

-          досліджено діяльність самого розповсюдженого та впливового в Центральній та Південно-Східній Україні анархістського напрямку – анархо-комунізму, якій й обумовив особливу міць повстанського руху;

-          розкрито діяльність анархістів-комуністів у великих промислових містах Центральної та Південно-Східної України;

-          з’ясовано значення створення у 1918 р. Конфедерації «Набат» на поширення та поглиблення анархізму та повстанського руху в даному регіоні;

-          досліджено причини поразки повстанського руху під проводом анархістів в цьому регіоні Україні в революційну добу.

          Практичне значення одержаних результатів дозволяє ввести до наукового обігу низку невідомих або малодосліджених фактів, які можуть допомогти історикам у подальшій розробці обраної теми, а також при написанні узагальнених праць з історії України. Результати, яких дійшов автор в ході дослідження, можуть бути використані  дослідниками для кращого висвітлення подій Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр.   

          Особистий внесок здобувача в історичну науку полягає в самостійному і комплексному розв’язанні важливої і недостатньо вивченої проблеми, що дозволяє глибше і повніше пізнати феномен анархізму та повстанського руху в Центральній та Південно-Східній Україні в період національно-демократичної революції 1917-1921 рр.; узагальнено його значення для сьогодення.

          Автором зроблено висновок, що керівництво анархістами повстанськими загонами було одним із головних чинників особливо масової дійсно народної революційної боротьби великих селянських мас регіону за землю та волю, а також гальмуванню процесу української державності.

          Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані автором на науково-методичних семінарах та засіданнях кафедри історії України Дніпродзержинського державного технічного університету. Загальна концепція дослідження та його основні аспекти знайшли відображення в  доповідях та повідомленнях на наукових конференціях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006), Міжнародній науковій конференції «Інновації в технології та методології наукового пізнання», присвяченій 190-річчю з дня заснування Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса, 2006 р.), Перших регіональних читаннях, присвячених 100-річчю від дня народження Л.І.Брежнєва (м. Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2006 р.), ІV Всеукраїнській науково-теоретичній                конференції «Східні слов’яни: історія, мова, культура» (м. Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2007 р.).

          Публікації. Здобуті автором наукові результати викладені у 14 публікаціях, загальним обсягом  5 ум. друк. арк., серед яких 10 праць у фахових виданнях, 1 стаття у збірнику наукових праць та тези трьох виступів на наукових конференціях.   

          Достовірність результатів наукового історичного дослідження забезпечується комплексом документів та матеріалів, а також сукупністю принципів та методів, на основі яких виконана дисертаційна робота.

          Структура дисертації обумовлена її метою та дослідницькими завданнями. Вона складається зі вступу, 4 розділів, 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (472 найменування, з них 7 англомовних). Повний обсяг дослідження становить 158 сторінок основного тексту та 36 сторінок бібліографії – всього 194 сторінки. 

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов