нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 09 Філософські науки ›› Стилістична парадигма філософствування як естетична проблема: автореф. дис. ... канд. філос. наук: 09.00.08 (частина 4)

 

Стилістична парадигма філософствування як естетична проблема: автореф. дис. ... канд. філос. наук: 09.00.08 (частина 4)

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні принципової змістотворчої функції естетичного аспекту філософствування. Аналіз естетики філософського тексту дозволяє виявити специфіку типу літературності, на якій ґрунтується означений дискурс. Типологізація літературності розкриває можливості подолання кризового характеру сучасної філософії й культури. З’ясовано атрибуцію категорії стилю щодо культурологічних процесів та функціональність терміна „парадигма” в цивілізаційних явищах. З огляду на зазначену диференціацію встановлено унікальність філософії як органічної єдності стилю й парадигми, культури й цивілізації, образності й науковості.

Новизну дисертації розкрито в таких положеннях, що виносяться на захист:

-              з’ясовано, що в численних класифікаціях парадигм філософствування критеріями диференціації було обрано різноманітні чинники, окрім естетичного змісту, який сфокусовано в понятті літературності;

-              розкрито зміст категорії літературності в ретроспективі історичного становлення та сучасного культурологічного значення;

-              визначено зміст і структуру стилістичної парадигми філософствування, що поєднує сутність художньо-образної творчості як засобу репрезентації та специфіку наукового дискурсу як визначального чинника у створенні конкретної світоглядної картини;

-              обґрунтовано специфіку онтологічної парадигми філософствування Платона. Зміст платонівської парадигми філософствування продукує формування семантичного типу літературності, сутність якого полягає в реалізації індуктивно-дефініторного методу пізнання з незаперечною референцією в дійсності;

-              виявлено основні ідейні засади дискурсивного стилю філософії в гносеологічній парадигмі філософствування І. Канта. Базис домінантних ідей кантіанської парадигми демонструє становлення синтаксичного типу літературності, який методологією логічної когеренції має на меті встановлення автономної щодо дискурсу адекватності референції, що слугує основою для диференціації дискурсивного стилю філософствування;

-              здійснено аналіз основних принципів аксіологічної парадигми філософствування Ф. Ніцше, на основі стилістики текстів якого формується специфічний прагматичний тип літературності, згідно з яким референція досягається силою емоційно-сугестивного впливу на реципієнта. Змістовна установка прагматичної літературності полягає в переконанні адресата всіма засобами художності, емоційно-експресивного вираження, риторичної переконливості. Референція в такому випадку досягається силою експресії суб’єкта влади, або автором;

-              проаналізовано зміст сучасної критичної парадигми філософствування, який являє собою наочний приклад реалізації прагматичного типу літературності;

-              висвітлено сутність сучасних трансформаційних процесів естетизації культури, у ході яких відбувається заміна метафізичних та онтологічних засад у змісті певного ряду феноменів естетичними складовими. Під час дослідження феномену естетизації сфокусовано приналежність стилю культурі, а парадигми – цивілізаційним процесам. З огляду на це сучасна естетизація культури є, по суті, феноменом подолання духовно-культурного змісту його парадигмальним, цивілізаційним втіленням;

-              аргументовано як продуктивний шлях подолання кризового стану сучасної філософії й культури зміну змісту прагматичного типу літературності, детерміновану комунікативною стратегією раціональності, яку опрацьовано в трансцендентальній семіотиці та дискурсивній етиці К. Апеля.

Теоретичне та практичне значення роботи. Матеріал дисертації відтворює логіку становлення західноєвропейської філософської думки, естетичний аналіз основних парадигм філософствування дозволяє здійснити фундаментальну рефлексію способу організації вербальних практик, що спричинюють детермінативний вплив на соціокультурні процеси певної історичної епохи. Окремі положення дисертації дозволяють з’ясувати та осмислити конкретно-історичні зміни у формуванні й трансформуванні певної світоглядної картини, що задано стилістичною парадигмою філософствування. Отримані результати можуть бути використані при читанні нормативних лекційних курсів з естетики, культурології, історії та теорії художньої культури, мистецтвознавства у ВНЗ мистецького профілю, а також спецкурсів зі спеціальностей „Естетика” та „Філософія” на філософських і гуманітарних факультетах.

Особистий внесок дисертантки полягає в естетичному обґрунтуванні логіки й сутності трансформаційних процесів становлення західноєвропейської філософської думки з огляду на типологію різновидів літературності, акумульованих певною стилістичною парадигмою філософствування.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи було викладено й обговорено на засіданнях кафедри світової філософії та естетики Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Основні положення й висновки дисертаційної роботи відображено в наукових публікаціях, доповідях на Днях науки, що проводилися на філософському факультеті Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (квітень 2008 р., квітень 2009 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави та громадянського суспільства” (Одеса, 2008), Міжнародній науковій конференції „V Харківські студентські філософські читання” (Харків, 2008). Результати роботи дисертантка використовує в методологічних розробках при викладанні курсів філософії та естетики в Східноукраїнському національному університеті імені В. Даля.

Публікації. Основні ідеї та результати дослідження висвітлено в 13 наукових працях, серед яких 9 публікацій у фахових виданнях та 4 публікації в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 5,07 д. а. Усі праці написано без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Мета й завдання дослідження зумовлюють відповідну структуру роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел (187 найменувань). Загальний обсяг роботи 183 стр., з яких 166 стр. основного тексту.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов