нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 3)

 

Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 3)

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов’язана з науковими програмами та плановою темою кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні проблеми філології» (№ 2 БФ 044-01. Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Г. Ф. Семенюк), а також узгоджується із актуальними фолькло-ристичними дослідженнями в Україні, що здійснюються відділами фолькло-ристики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського (м. Київ), Інституту народознавства (м. Львів) Національної академії наук України, іншими науковими осередками, університетськими центрами.

Мета дисертації  полягає в системному дослідженні проблеми поетичного моделювання прекрасного в українському фольклорі, традиційного ідеалу людини на матеріалі творів епічних, ліричних жанрів.

Для досягнення поставленої мети  ставимо перед собою такі завдання:

-         актуалізувати потребу вивчення поетичного моделювання прекрасного у фольклорі;

-         розглянути поняття ідеалу, ідеалізації в контексті загальносвітоглядних уявлень народу;

-         крізь призму народного ідеалу розкрити проблему «менталітет і фольклор»;

-         проаналізувати специфіку традиційного ідеалу людини відповідно до жанрової природи фольклору: у фантастиці (казка, легенда), козацькому епосі (думи, історичні пісні), обрядово-ритуальній (календарна та родинна творчість);

-         охарактеризувати етнообрази жінок і чоловіків (гендерний підхід);

-         відзначити роль фольклору для формування образів національних героїв.

Об’єкт дослідження – різножанрові твори українського фольклору: казки, легенди, перекази, прислів’я та приказки, колядки та щедрівки, голосіння; образи-персонажі з погляду народних уявлень та оцінок.

Предмет дослідження – поетичне моделювання прекрасного, специфіка відображення традиційного ідеалу людини у фольклорі.

Джерельну базу дисертації становлять численні видання фольклору різних жанрів, що побачили світ протягом двох століть (класичні збірки М. Цертелєва, М. Максимовича, П. Лукашевича, А. Метлинського, П. Куліша, І. Рудченка, П. Єфименка, П. Чубинського, Я. Головацького, М. Драгоманова, І. Манжури, І. Франка, Б. Грінченка, В. Гнатюка, Д. Яворницького, Ф. Колесси, К. Грушевської та ін.), а також архівні матеріали з рукописних фондів ІМФЕ НАН України, сучасні записи усної творчості (С. Мишанича, В. Сокола, І. Павленко, В. Мицика, наші власні).

Методи дослідження. У дисертації застосовано ті методи дослідження, що відповідають методології фольклористики: описовий, історико-генетичний (М. Костомаров, О. Котляревський, О. Веселовський, М. Грушевський, Ф. Колесса, О. Дей, Л. Дунаєвська, Р. Кирчів, С. Азбелєв, В. Давидюк, Н. Малинська, В. Буряк), структурно-семантичний (О. Потебня, К. Леві-Строс, В. Пропп, М. Бахтін, Ю. Лотман, Р. Барт, Л. Копаниця), порівняльно-типологічний (М. Драгоманов, М. Сумцов, Б. Путилов, Є. Мелетинський, В. Гусєв, Г. Пермяков, В. Гацак, Н. Шумада), психоаналітичний (З. Фройд, К.-Ґ. Юнґ), онтологічний (А. Менеґетті). Описовий забезпечує повноту охоплення емпіричного матеріалу. Завдяки історико-генетичному методу з’ясовуються генеза ряду образів та жанрова природа фольклору. Структурно-семантичний метод дозволяє пізнати значення фантастичних та реалістичних образів. Закономірності формування образів різних етнічних традицій, спільне й відмінне в них з’ясовуються через порівняльно-типологічний метод. Важливість психоаналітичного та онтологічного методів полягає в розкритті архетипів та генотипів художньої свідомості, вивченні мотиваційної сфери життєдіяльності особистості у фольклорі.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов