нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 7)

 

Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 7)

          У підрозділі 1.3. – «Фольклор як виразник народного світогляду, менталітету» – йдеться про роль свого етносу в етнічній картині світу та відображення в традиційній культурі різноманітних моделюючих систем ідеалу суспільного та особистісного з урахуванням жанрової специфіки усних творів. Якщо, скажімо, казка слугує концентрованим символічним шляхом оволодіння змістом внутрішніх процесів природної психічної динаміки, апробованим протягом століть засобом «підживлення», відновлення внутрішньої цілісності, гармонізації персонажа, то народна пісня є яскравим модальним вираженням глибинних особистісних психо-емоційних станів, переживань людини. Фольклорні ментальні моделі ідеалу, що є віддзеркаленням духовного ототожнення людини зі своїм народом та виразом її етнічного самовизначення, створюють жанровий простір народної словесності і мають ознаки певних категорій, «чуттєвих еталонів»: героїчність (казка, легенда, переказ, дума, історична пісня), чутливість (лірика соціально-побутова, про кохання, сімейне життя; ліро-епіка – балада), спостережливість, мудрість (прикмети, прислів’я та приказки, загадки), сум, переживання, ідеалізація (поховальні голосіння) тощо. Категорія ментальності, за даними фольклору, традиційної обрядовості – важливий компонент для характеристики ідеалу людини та прогностичних візій її дій в умовах динамічних глобалізаційних викликів сьогодення.

         У другому розділі – «Ідеальний образ-персонаж: фантастичне та реалістичне» – модель прекрасного у фольклорі розглянуто крізь призму образної структури, що має дві форми світовідтворення як світопізнання, що відповідно пов’язані з уявою, вимислом та документально-реалістичним зображенням. У центр розгляду поставлено образ-персонаж та його ідеальне наповнення характерними ознаками, що їх формують дві художні картини світу (символічна і реалістична) у завершеній єдності тексту.

         Підрозділ 2.1. – «Ідеальний герой народної казки» – присвячений послідовному аналізу казкової «навмисної поетичної фікції» (В. Пропп) в усіх епізодах творів в аспекті висвітлення людської особистості, наділеної рисами, що викликають в інших захоплення і прагнення самовдос-коналюватись, не як формально-конструктивний компонент фольклорного твору, а як фольклорна концептосфера.

         Вітчизняні та зарубіжні казкознавці досі майже не зосерджували уваги на сфері ідеального героя. Більше йшлося про походження («історичні корені» – В. Пропп) казок, їхню еволюцію, структуру, зв’язок із соціумом (П. Лінтур, І. Березовський, Г. Сухобрус, В. Юзвенко, Л. Дунаєвська, В. Давидюк, О. Бріцина, Д. Зеленін, О. Формозов, О. Лебедєва, П. Троянов), дослідники прагнули, як правило, віднайти в казках модель фантастичного соціуму й персонажа у зв’язку з реаліями життя, зовнішнім виявом (вчинками, діями), але аж ніяк не з реаліями уяви, ідеального ірраціонального світу. Втім, для розуміння суті образу ідеального героя і, ширше фольклорного світобачення та етнічного уявлення про світ, важливо встановити «універсальну логіку перетворення всього в усе» (О. Лосєв) у фольклорній традиції: пізнання, осмислення  і відтворення дійсності. Такий підхід дозволив сформулювати певні орієнтири, за якими доцільно інтерпретувати традиційний ідеал людини як вияв українського психологічного етнотипу в багатоманітних жанрах усної творчості. В різних видах казок цей ідеал, спрямований до антропоцентричної парадигми, має специфічні особливості і пов’язаний із розвитком та розширенням людської свідомості, становленням морально-етичних, естетичних, дидактичних (успадкованих від архаїчної моделі міфологічно-ритуальної табуїстики) принципів суспільного життя, з більшою  чи меншою концентрацією фантастичних та реалістичних елементів, міфічного чи соціального типу героїзації.

Поняття ідеальної людини в казках передусім пов’язаний із виокремленням групи позитивного спрямування на чолі з героєм-добротворцем. У найдавніших казках риси ідеальності персонажів були безпосередньо пов’язані з дотриманням унормованих підходів до організації життєдіяльності. При цьому герой-переможець виконує якусь одну функцію, лише йому притаманну (як, скажімо, рак із казки «Коза-дереза»). Тому у фольклорному епосі про тварин, який найбільшою мірою має ознаки докласового родового суспільства (В. Давидюк), ідеальними є не фантастичні герої, а певна умова, результат: звільнення від напасті, халепи, що в неї вони потрапили («Як чоловік ловив вовків», «Ведмежа лапа»), братання-одруження («Про щирого Пса», «Сірко»), змагання у фізичних та розумових здібностях («Заєць та Іжак», «Лисиця та Рак», «Як Заєць Ведмедя в колодязі втопив»). Водночас ідеал людини тут можна опосередковано пов’язати не з творцями й носіями казок, які закладали в сюжети уявлення про перемогу життя над смертю, добра над злом, про торжество справедливості й відновлення світоладу як бажаного середовища існування, а із знаковою природою фольклорного слова, що прагне окреслити й виразити все те, що відбувається в сакральному і профанному світі. Своєрідним перехідним типом від казок про тварин до героїко-фантастичних є багатоваріантний сюжет «Івасик Телесик» (СУС, 327 С, F). Цим сюжетом народ утверджує ідеал кмітливого, справедливого героя, продовжувача роду, захисника природи. Рівень екологічної свідомості героя-добротворця як представника народу, як видно з казок, достатньо високий, адже ідеалізація позитивного образу-персонажа передбачає різновекторні його характеристики.

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов