нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 8)

 

Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 8)

У чарівних казках крізь стрімкий, майже детективний перебіг подій і складні конфлікти з неодмінною перемогою добрих сил, розмаїту систему типів персонажів (концептів) головний герой – учасник ініціаційного обряду, здобувач волі для інших, фізично дужа, великорозумна, гожа, чесна і порядна людина, борець за справедливість і за особисте щастя (Котигорошко, Іван-Побиван, Іван – мужичий син, Бух Копитович, Іван Голик, Чабанець та ін.) репрезентує у свідомості народного оповідача ідеальну фольклорну картину світу та її елементів в узагальнених, типових культурних семіотичних значеннях, фольклорних концептах, раніше узятих на думку узагальнених ментальних стереотипах – ідеалах. Для казки акцент фольклорного концепту «герой» переноситься на соціальну сторону життя, що полягає в позиціонуванні ідеї створення родини. Тут чарівні сили гублять свою етнографічну детермінованість і стають втіленням тотемів, оберегів, побратимів-богатирів, вірних друзів, соціальних сил, які стають на захист справедливості, а герой казки – не надприродна істота, а людина, член цього соціуму, що має певні риси, діє за законами людської спільноти, завдяки чому і здобуває казковий щасливий кінець. Казкове одруження стає ніби найвищою цінністю і для казкового героя і водночас пропагандою створення сім’ї переважно шляхом ілюстрації образів ідеального чоловіка і дружини.

Найчисельніші соціально-побутові казки зосереджені на відображенні традиційного ідеалу людини в умовах соціального або сімейного конфлікту, відповідно провідна проблема тут не боротьба зі стихіями природи чи злими незрозумілими силами, хтонічними істотами, а людини з людиною. До найважливіших рис ідеального героя соціально-побутової казки належать: розум (хитрість як розум), мудрість, кмітливість, працьовитість, справедливість, чесність, великодушність (форма внутрішньої шляхетності), безстрашність, оптимізм. Етичне тут тісно переплетене з естетичним, дидактичним. Із властивою казці фантастичною складовою для ідеального героя немає нічого неможливого. У казці, на відміну від інших видів і жанрів фольклору, категорія ідеалу у філософському її розумінні здобуває специфічну ознаку здійснення, реалізації, відтак мета та засоби її досягнення для людини стають не лише випробуванням, але й здобутком.

Отже, становлення людини як особистості з позицій народного ідеалу – основна тема казок. Цей ідеал народної фантастики формує універсальний образ-персонаж, який має функцію світотворення: без цього головного героя-добротворця світ би загинув, перетворився на суцільну темряву зла. Герой-добротворець ніби уособлює генетичні родові традиції морально-етичних взаємин, ролі родини, пошанування культу предків, батьків, загалом старших – навіть незнайомих. Харизматичність головного героя полягає в тому, що він не відокремлює себе від спільноти, не зраджує її інтересів, а відтак одержує через подолання перешкод і здійснення ряду подвигів велику доленосну нагороду: одружується на найкращій дівчині – царівні, королівні; здобуває не тільки матеріальне багатство, але – і це найважливіше – владу, стає володарем казкової держави (в уяві народу – ідеальним справедливим керманичем, що, зрозуміло, було соціальною утопією, адже поєднати дійсність давню «архетипну» і нову соціально-класову нереально); він ідеалізується задля віри в краще майбутнє та прикладу іншим, адже казка була ефективним засобом навчання й виховання особистості, розважала людину, гармонізувала її внутрішній світ, спонукала до дії.  Через вимисел, фантазію, уяву людина перетворювала світ відповідно до свого ідеалу, а, отже, через традиційну творчість, зокрема казку, змінювалася на краще й сама. У структурно-сюжетній системі наративу цього жанру постійно діє фольклорний закон пропорційної адекватності: злочинець карається, а знедолений, добротворець  із тяжких доленосних випробувань виходить переможцем, отримує матеріальні й духовні блага. Цей казковий «happy end» – потужний символ вічного тріумфу добра з погляду традиційного народного ідеалу людини й суспільства. Таким чином ідеалізована людина ставала сама собою, соціалізувалася відповідно до народного світогляду, менталітету, здобувала безсмертя.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов