нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 9)

 

Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 9)

         Підрозділ 2.2. – «Легенди та перекази: специфіка нарації ідеального героя» – засвідчує, що в усній народній неказковій прозі образ людини підноситься на богатирський п’єдестал, наділяється рисами чудодійників і ідеалізується своєрідними засобами: якщо в легенді фантастична складова спрямована переважно на гіперболізацію героя та подоланих ним перешкод, суперників, то в переказі герой, як правило, – історична документальна особа, постать чи безіменний представник  народу, який здійснює патріотичний подвиг, боронячи рідний край, Батьківщину. Важливо, що народ ідеалізує свого представника-богатиря, а не представника влади. Демократизм і гуманізм світоглядних уявлень українців, як видно з легенд і переказів, загалом своєрідна усна традиція зображення героїв,  не дозволяє ідеалізувати владу як абсолют, а якщо й трапляється захоплення нею, то це стосується чи поетичної біографії легендарного героя, «вільного козака» (І. Франко) – Палія, Довбуша, Кармалюка, чи воїнів-полководців, що «ведуть своє військо, військо Запорізьке хорошенько» («Пісня про Сагайдачного»). Таких керманичів одноплемінники називали не царем, королем чи будь-яким іншим начальником, а «батьком», що підкреслювали міцність і довірливість стосунків, повагу, готовність пожертвувати заради іншого чи товариства своїм життям.

Оскільки в легендах і переказах за інформацією чи передачею певних знань відчувається і якась ідея, тенденція, то вона вимагає втілення в різних прийомах нарації, пов’язаних з жанровим кодом, найвищої фантастичної образності, підпорядкованої життєвим практичним завданням: у легендах навіть документальний герой набуває фантастичних рис (як, скажімо, кошовий Іван Сірко), а в переказах змальовується більш реалістично і є еталоном лицарської честі, справедливості, моральності, сили духу, краси.

У жанровому арсеналі легенд і переказів є чимало способів ідеалізації героїв та героїнь, змалювання їхньої мужності, життєвої сили і хоробрості, щедрості, вірності рідній землі та краянам – мотивів (незвичні або й надприродні обставини їх народження), образів, ситуацій, характеристик, прийомів (перетворення на символічні дерева та кущі або уславлення через називання їхніми іменами природних об’єктів, могил),  в яких своєрідно втілюється народний оптимізм і віра, зберігається, пошановується і увічнюється пам’ять про патріотів.

Ідеалізація патріотизму героїв в легендах та переказах пов’язана з тією особливістю, що наші співвітчизники не були загарбниками, а вимушено воювали, захищаючи власні землі й життя, або ж ходили в походи для визволення побратимів та загалом українського люду з неволі, з ясиру. У зв’язку з організованими формами боротьби (ця боротьба набуває не локаль-ного, а  національно-визвольного характеру) на історичній арені з’являються достовірні реальні постаті ватажків, котрі в усній народній творчості під-носяться до вершин ідеалу (Б. Хмельницький, І. Богун, І. Сірко,  М. Кривоніс, М. Залізняк, У. Кармалюк та ін.).

         Схожий до образів легенд та переказів ідеальний герой дум та історичних пісень, що розглянутий у підрозділі 2.3. – «Ідеальний образ козацького епосу – дум та історичних пісень». Основним об’єктом наукових пошуків у цьому підрозділі була візія історизму в героїчному епосі як «явища ідейного порядку» (В. Пропп), а поетизації епічних героїв – як ідеальних через готовність самопожертви як «вищої форми героїзму» (С. Грица) задля рідного народу з прагненням «зажити доброї слави» у формуванні стійкого, водночас динамічного змістового канону української народної епіки.

Ще один посутній складник патріотизму як ідеальної характеристики героя є, окрім слави, концепт своєї віри. Відтак рідний край (Батьківщина), рідна віра, честь і слава – стрижневі концепти, навколо яких твориться силове поле ідеального образу людини в думах та історичних піснях. Головний герой дум та історичних пісень, безперечно, козак-запорожець, що його в суспільній свідомості ідеалізовано відповідно до народних сподівань про честь і братерство, місії служити рідній землі, громаді, товариству, Україні, які, можливо, найкраще передає паремія «Горді не від гонору, відважні не від геройства, шляхетні не від пихи».

Вагомою складовою унікальності українських народних дум є не тільки своєрідна речитативна, з нерівноскладовим віршем, форма епічних творів, спосіб їх виконання кобзарем, лірником під супровід кобзи, бандури чи ліри, а передусім наявність епічного героя-козака, котрий в очах народу є ідеальним: вийшов із народу, відстоював його інтереси, давав надію на краще майбутнє. Цей третій елемент ідеального образу «творчого героя» надзвичайно важливий, бо пов’язаний із формуванням як особистісних, так і соціальних, суспільних ідеалів (хай навіть часом і утопічних).

Епічний герой дум не є відображенням велета, богатиря, котрий втілював у собі гіперболізовану силу колективу. Це герой не фантастичний, як у казках, не узагальнено-неозначений щодо формування Самості в плані індивідуації, як давній билинний богатир чи герой чарівних казок. Це конкретний тип людини, котра позбавлена таких компонентів, як чудесне народження, умирання-воскресіння тощо. Тобто цей герой – реальна людина з народного кореня, що має лицарські риси характеру і є носієм історичної оборонно-визволительської місії. Звідси й формування ідеальних рис людини в думах: від побутових, спільних морально-етичних норм і правил поведінки (дума «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі») до героїчної стереотипії, властивої не всій масі народу, а тій верстві, що активно боролася за права знедолених, поневолених, за волю й свободу, відтак – за власну державність («Дума про козака Голоту»). Ідеальним у свідомості народу козак ставав тоді, коли: по-перше, перемагав, виганяв ворога з рідної землі, визволяв своїх братів і сестер, побратимів, земляків (Самійло Кішка, «дівка-бранка Маруся, попівна Богуславська»), по-друге, коли гинув у запеклій боротьбі з ворогом, не втративши честі (Іван Коновченко, Хведір Безрідний). Мотиви багатьох сюжетів дум та історичних пісень підтверджують другий пункт особливо яскраво. У центр уваги тут поставлено концепт слави. Ця слава здобувається лише одним шляхом: вірним служінням Батьківщині, товариству, побратимам. Славними, тобто ідеальними з погляду народу, були «браття козаки запорожці», загалом козаки, які виборювали волю, захищали одвічні цінності українців-хліборобів та прагнення до власної незалежності й державності. Слава як найвища ідеальна нагорода по-різному здобувалася й поширювалася, тому вона загалом характеризує «безіменних героїв» (Ф. Колесса), але в кожному конкретному випадку по-своєму: то більшою, то меншою ціною здобувалася на тривалий час або й «на віки». Ці «славні люди» – втілення високих народних ідеалів, виховний потенціал діянь яких зберігається протягом багатьох поколінь.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов