нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 10)

 

Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 (частина 10)

 

Ідеальний герой українських народних дум та історичних пісень загалом має системний характер, певну роль у досягненні цієї системності відіграла й специфіка самих жанрів, зокрема обов’язкова гіперболізація героїв, привнесення в їх біографії елемента незвичайності і чудовості, а в деяких творах – переважно в історичних піснях – корелюється конкретно-історичними обставинами, ситуаціями. Так, герої невільницького циклу дум («Дума про невільників», «Плач невільника») в повнішій мірі втілюють концепт віри і разом з тим засуджують віровідступництво людей, ніж персонажі творів про Хмельницького та його соратників, хоч ця своя віра в думах є наскрізною і становить один зі складників патріотизму як мети діяння, а отже, рису ідеальну. Відтак народний героїчний епос представляє розгалужену систему народних цінностей (ставлення до війни, ворога, волі, віри, честі, кохання). Ідеальними з погляду народу були ті герої народних дум та історичних пісень, які мали мету, усвідомлювали свою місію, покликання і не сходили з обраного шляху.  

         Підрозділ 2.4. – «Специфіка ідеалу людини в пареміях» – на основі гендерної методології розкриває характеристики жінок і чоловіків переважно засобами таких прикметних жанрів, як прислів’я та приказки. Основоположними характеристиками людського ідеалу, як засвідчують паремії, для українців було й залишається гармонійне поєднання фізичної краси з багатим внутрішнім світом.

Складовими ідеальної парадигми з погляду української ментальності стали фізичне й моральне здоров’я, зокрема такі риси, як жіноча врода, чоловіча сила, розум, вірність,  чесність, правдивість, справедливість, задушевність, чуйність, працьовитість, а також патріотизм, волелюбність, жертовність тощо. Надперсональність ідеалу втілюється в конкретні формули родинно- та суспільно-побутового життя, родинного виховного досвіду естетизації особистості – естетизм повсякденного буття, своєрідний звід народних законів і порад, дотримання яких робить кожного щасливим, успішним, реалізованою особистістю.

 

Для українського менталітету надзвичайно важливий такий концепт, як доля, органічно пов’язаний із категорією свободи/несвободи. Свобода передбачає вибір, певні раціонально-емоційні зусилля й відтак творення-прийняття долі. Доленосні рішення людини не завжди детерміновані ідеалом, проте містять його у формі певної утопії чи уламку, зредукованого на основі обставин, що склались (компромісу, конформізму, ілюзії та ін.). Відповідно до можливості вибору й самореалізації загалом ставлення українців до долі як фатуму не зовсім властиве. Щоправда,  фольклор фіксує неоднозначні позиції в моделі «людина – доля». З одного боку, це давнє світоглядне уявлення про народження людини з даною їй долею, про Божий наділ людині, а з іншого – віра в те, що завжди можна змінити свою долю на краще, вона залежить від самої людини. Прислів’я та приказки ілюструють обидва пласти такого моделювання: архаїчної моделі-фатуму, що здобула своєрідне «підживлення» в умовах експлуатації людини людиною; і новішої моделі соціальної активності, що засвідчує наявність оптимізму  людини, потребу вибору відповідно до ідеалу.  

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов