нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 12 Юридичні науки ›› Адміністративно-правовий захист права власності України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 (частина 10)

 

Адміністративно-правовий захист права власності України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 (частина 10)

ВИСНОВКИ

 

Дисертація присвячена розв’язанню актуального наукового завдання, що полягає у загальнотеоретичній характеристиці адміністративно-правового захисту права власності та обґрунтуванні інституційно-правових змін у цій сфері. Вирішення даного наукового завдання стає можливим завдяки використанню структурно-функціонального, статистичного, соціологічного та інших методів дослідження. Системний аналіз сучасного стану та основних тенденцій адміністративно-правового захисту права власності в Україні, статистичних даних та результатів соціологічного дослідження дозволив виявити значні прогалини правового регулювання та практики правозастосування у цій сфері. Розв’язання даної проблеми тісно пов’язане з процесом реформування законодавства, а результати здійсненого автором науково-теоретичного дослідження можуть служити основою цього процесу з огляду на мету та завдання роботи.

У результаті дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків, авторських визначень та рекомендацій, запропоновані зміни і доповнення до чинного законодавства, які спрямовані на більш ефективне регулювання сфери адміністративно-правового захисту права власності:

1. Обґрунтовано визначення ряду теоретичних понять адміністра­тивного права: «адміністративно-правовий захист права власності», «адміністративно-правова охорона права власності», «механізм адміністра­тивно-правового регулю­вання відносин у сфері захисту права власності», «кваліфікація адміністративних проступків, які посягають на право власності» та інших. Аналіз основних наукових концепцій розуміння поняття «адміністративно-правовий захист права власності» та «адміністративно-правова охорона права власності» дозволив стверджувати про їх співвідношення як загального та часткового. Такий підхід обумовлює взаємопов’язаність даних правових інститутів та дозволив здійснити історико-правову періодизацію діяльності української держави у сфері охорони права власності. З огляду на існування трьох аспектів адміністративно-правової охорони права власності, слід вважати, що адміністративно-правовий захист проявляється у зв’язку з реалізацією лише правозастосовного та карального аспектів охорони.

2. Особливої уваги у процесі вдосконалення нормативно-правового регламентування відносин у сфері захисту права власності заслуговує питання доцільного групування адміністративно-правових норм у КУпАП. Слід відмовитися від пріоритетного захисту права державної власності на природні ресурси. Необхідно розширити зміст об'єктивної сторони адміністративних правопорушень, які посягають на право інтелектуальної власності, за рахунок діянь, що є новими, виникли в силу технічного прогресу, розвитку інформаційних технологій. Логічним доповненням до глави 6 КУпАП є закріплення як адміністративних правопорушень діянь, які пов’язані з незаконним присвоєнням чужого майна та знищенням чи пошкодженням чужого майна. З метою якісного відтворення основних концептуальних позицій автора запропоновано власний варіант змісту глави 6 КУпАП.

3. Наукове дослідження змісту адміністративного законодавства щодо захисту права власності дає можливість стверджувати, що однією з проблем у цій сфері є необхідність визначення у чинному законодавстві юридичної особи як суб’єкта адміністративних правопорушень, що посягають на право власності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб повинна бути закріплена в новому Кодексі України про адміністративні проступки, що буде сприяти подальшому вдосконаленню захисту права власності. Ще однією з проблем є відсутність законодавчого визначення поняття посадова особа, що, в свою чергу, ускладнює процес кваліфікації адміністративних право­порушень, які посягають на право власності.

4. Вважаємо за доцільне реформувати систему органів державної влади, наділених повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, які посягають на право власності, шляхом усунення альтернативної підвідомчості, розмежування статусу органів державної влади, наділених юрисдикційними повноваженнями у цій сфері, усунення дублювання їх повноважень у чинному законодавстві. З огляду на те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері власності та накладення у зв’язку з цим адміністративних стягнень потребує не лише спеціальних знань в окремих галузях використання надр, лісів, водних ресурсів, тваринного світу, об’єктів інтелектуальної власності, але і високого правового професіоналізму, законодавець повинен звузити та чітко регламентувати також посадову підвідомчість даної категорії справ.

5. На сьогоднішній день назріла нагальна потреба у збільшенні розмірів штрафів, перегляді коефіцієнта обчислення штрафів, визначенні критеріїв і формуванні єдиної методики накладення адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, які посягають на право власності.

Необхідно переглянути законодавчу модель визначення розміру адміністративного штрафу. У зв’язку з цим слід внести доповнення до КУпАП і викласти ч. 2 ст. 27 КУпАП наступним чином: «У разі заподіяння в результаті адміністративного правопорушення матеріальної шкоди фізичним, юридичним особам чи державі, штраф може обумовлюватися розміром спричинених збитків, сумою, кратною вартості предмета адміністративного правопорушення, розміром незаконно отрима­ної виручки в результаті вчинення адміністративного правопорушення або заподіяної шкоди, враховуючи майновий розмір збитків, яких ця шкода завдасть у майбутньому, сумою несплачених податків та зборів та враховуючи майновий стан винного».

Якщо йдеться про правопорушення з формальним складом, то при визначенні розміру адміністративного штрафу слід брати до уваги розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата в силу постійного корегування її розміру відображає стан економіки країни, рівень забезпеченості населення, особливості інфляційних процесів у державі та є найбільш доцільною альтернативою при заміні існуючого коефіцієнта.

Зважаючи на колізії чинного адміністративного законодавства щодо застосування конфіскації за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, підтримуємо думку про доцільність закріплення можливості на законних підставах вилучати незаконно виготовлену продукцію чи обладнання і матеріали, які призначені для її виготовлення, шляхом безоплатного вилучення. У зв’язку з цим пропонуємо внести відповідне доповнення до переліку видів адміністративних стягнень, визначених ст. 24 КУпАП.

Зважаючи на дослідження можливості використання окремих видів стягнень у сфері захисту права власності, можна зробити висновок про недоцільність використання деяких з них. Враховуючи дані статистики, зважаючи на особливості складу адміністративних правопорушень, які посягають на право власності, вважаємо недоцільним встановлення в КУпАП попередження як виду адміністративного стягнення щодо адміністративних правопорушень, які посягають на право власності. Попередження як адміністративне стягнення не відповідає ступеню суспільної небезпеки адміністративних правопорушень, що посягають на право власності. Зважаючи на існуючі точки зору в науці адміністративного права, трансформацію економічних відносин та зміни на ринку праці, а також введення громадських робіт у якості адміністративного стягнення, вважаємо за доцільне виключити також виправні роботи з переліку адміністративних стягнень чинного адміністративного законодавства.

6. Одним із заходів щодо удосконалення чинного законодавства у сфері захисту права власності повинно стати внесення змін до Статуту патрульно-постової служби міліції України. Він повинен визначати комплекс обов’язків патрульно-постової служби міліції України щодо захисту права власності, порядок дій працівників у випадку виявлення фактів викрадення майна, особливості взаємодії з органами місцевого самоврядування, громадськістю у цій сфері.

7. До найбільш доцільних форм взаємодії органів внутрішніх справ з органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень, які посягають на право власності, можна віднести створення координаційних органів з питань захисту права власності на місцевому рівні, проведення органами внутрішніх справ і органами місцевого самоврядування спільних заходів та операцій щодо захисту права власності, забезпечення координаційного впливу органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування на органи місцевої міліції.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов