нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 07 Історичні науки ›› Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 5)

 

Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 5)

1.3.1. Питання про шляхи надходження римських монет. Тут існують дві протилежні концепції: торговельна та військово-політична. Відповідно до торговельної концепції монети в середовищі черняхівського населення з'явилися внаслідок активних торгових відносин варварського населення з Римом. Основні положення концепції сформульовані в працях М. Ю. Брайчевського і згодом підтримані та розвинені рядом дослідників (Е. О. Симонович, Ю. В. Кухаренко, О. В. Фенін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, А. А. Нудельман, В. Д. Баран, І. С. Винокур). Згідно з військово-політичною концепцією, надходження монет пов'язано із зовнішньополітичними факторами, такими, як участь варварів у війнах з Римом (В. В. Кропоткін, Б. В. Магомедов, Є. С. Столярик, В. В. Лавров, М. Б. Щукін, Г. В. Бейдін, М. М. Григор’янц, М. В. Любичев) або залученням Римом варварського населення на службу як федератів (О. М. Гудим-Левкович). Останнім часом серед дослідників поширилась думка, що у процесі потраплянь римських монет до черняхівського суспільства у різний час набували свого значення різні шляхи (С. В. Пивоваров, Б. В. Магомедов)

1.3.2. Питання хронології та періодизації надходжень римських монет. В динаміці надходжень римських монет у варварське середовище дослідниками традиційно визначаються чотири хронологічних позиції: дата початку надходжень, час максимального припливу, його скорочення і повне припинення. Аж до 1970-х рр. рання дата надходжень визначалася датами самих монет: друга половина І ст. (О. В. Фенін, М. Ю. Брайчевський), початок ІІ ст. (В. В. Кропоткін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман), кінец ІІ ст. (С. В. Пивоваров). Щодо цієї дати встановлювався і період максимального припливу монет: рубіж І-ІІ ст. (М. Ю. Брайчевський), друга-третя чверть ІІ ст. (О. В. Фенін, В. В. Кропоткін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман, Г. О. Небієридзе). Скорочення припливу римських монет, на думку дослідників, припадало на останню чверть II – першу чверть III ст. (В. В. Кропоткін, М. Ю. Брайчевський, Г. Б. Федоров, Є. О. Рікман, М. О. Тиханова, О. О. Нудельман, Г. О. Небієридзе). У зв'язку з переглядом нижньої дати черняхівської культури наприкінці 1970-і рр., Б. В. Магомедов висловив припущення, що значна частина римських монет надійшла до черняхівського населення в період воєн з Римом у другій-третій чверті III ст. Ця думка підтримана іншими дослідниками (В. В. Лавров, Г. В. Бейдін, М. М. Григор’янц, М. В. Любичев, О. В. Шаров). Щодо дати повного припинення надходжень римських монет дослідники одностайні в тому, що вона визначається за знахідками найпізніших емісій: кінець IV – перша чверть V ст. (В. О. Шугаевській, О. В. Фенін, М. Ю. Брайчевський, Г. Б. Федоров, В. Л. Янін, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман) або кінець V ст. (В. В. Кропоткін, Є. С. Столярик). Починаючи з 1960-х рр. дослідники розробляли періодизації надходжень римських монет (В. В. Кропоткін, О. О. Нудельман, Є. С. Столярик).

1.3.3. Питання про роль римських монет в житті місцевого варварського населення. Дореволюційні дослідники (Д. Я. Самоквасов, В. Г. Ляскоронський, І. І. Фундуклей, В. Б. Антонович, Л. І. Похилевич, В. І. Гошкевич та інші) вважали знахідки римських монет прямим відображенням існування грошового обігу в середовищі місцевого варварського населення. В історіографії проблеми виділяються дві точки зору. М. Ю. Брайчевський, В. Ф. Гайдукевич, А. В. Фенін, І. Г. Спаський, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, В. Д. Баран, В. П. Глущенко, Г. О. Романова, С. В. Пивоваров, І. С. Винокур, В. В. Сєдов, Б. С. Строцень стоять на позиції активної участі монет у внутрішньому обміні. Інші дослідники, такі як В. В. Кропоткін, М. О. Тиханова, Б. В. Магомедов, Г. В. Бейдін, М. М. Григор’янц, М. В. Любичев, О. В. Шаров, С. В. Пивоваров вважають, що грошовий обіг знаходився тільки на початковій стадії свого розвитку. Г. О. Небієридзе вважає, що в черняхівській культурі не існувало ані товарного обігу, ані грошового. О. М. Гудим-Левкович визначає основною функцією римських монет функцію світових грошей. Практично жоден дослідник не заперечує функцію монет як сировини для ювелірного виробництва.

1.3.4. Питання про знахідки «варварських» наслідувань римським монетам. Одним з перших на «варварські» наслідування римським золотим монетам, виявленим на території України, звернув увагу О. В. Орєшніков, частково торкався цієї проблеми О. Н. Зограф. На думку М. Ю. Брайчевського, П. Г. Лободи, О. Я. Сергєєва, рівень розвитку черняхівського суспільства цілком допускає думку про місцеве карбування монет, які були пов'язані не стільки з обігом товарів, скільки являли собою грошовий знак. На думку В. В. Кропоткіна, Л. М. Казаманової, Г. О. Небієридзе та С. В. Пивоварова немає ніяких підстав говорити про виникнення у варварів власного карбування, зокрема, карбування золотих монет. На їхню думку, «варварські» наслідування були завезені на територію Східної Європи разом з римськими монетами з інших районів Європейського Барбарікуму, в першу чергу із західних.

1.3.5. Питання про знахідки боспорських монет. Початок вивченню боспорських монет в контексті черняхівських старожитностей був покладений Г. В. Бейдіним та М. М. Григор’янцем. На їхню думку, появу боспорських монет II-III ст. н.е. на пам'ятках черняхівської культури можна пояснити тим, що їх занесла сюди та частина германських племен, яка брала участь у третій чверті III ст. н.е. в походах примеотійскіх племен проти Римської імперії. Таку точку зору поділяють Б. В. Магомедов, А. В. Гейко, О. М. Ткаченко  

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов