нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 07 Історичні науки ›› Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 7)

 

Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 7)

2.1.3. Римські монети з невідомим археологічним контекстом. Знахідки монет, які за різними причинами не мають вказівок на умови знахідки або не прив'язані до конкретних археологічних пам'яток, відносяться до монет з невідомим археологічним контекстом. Подібні монети складають абсолютну більшість в категорії поодиноких знахідок – близько 2600 екз. З них лише 1600 екз. мають вказівку на імператора, при якому вони були викарбувані. Географія монет з невідомим археологічним контекстом дуже близька до географії монет, виявлених в умовно-закритих комплексах і монет, виявлених в культурному шарі і на поверхні пам'яток – виділяються ті ж зони розповсюдження і концентрацій, що, можливо, маркірує зони активного використання місцевим населенням римських монет.

2.2. Скарби римських монет. Монетним скарбом називається комплекс монет, кількістю більше п'яти компактно розташованих примірників, закопаний в землю, у долівку житла або захований на поверхні землі (під каменем, в дуплі або під корінням дерева). Компактне залягання монет щільністю не менше 5-8 монет на 1 квадратний метр називається розораним скарбом. Зараз на території черняхівської культури відомо 183 скарби римських монет із загальною кількістю близько 23 тисяч монет. Далеко не всі відомі скарби можуть бути визнані придатними для їх використання в історико-археологічних реконструкціях. В. В. Кропоткін вперше запропонував розмежувати скарби за ступенем їх надійності на достовірні, малодостовірні та недостовірні. Аналіз наявних скарбів за цією методикою дозволив переглянути визначення їх достовірності, запропоновані В. В. Кропоткіним, вдвічі розширити базу достовірних скарбів (143) і вдвічі скоротити кількість малодостовірних (33) знахідок. Кількісно скарби поділяються на п'ять основних груп: дуже малі (до 10 монет у скарбі), малі (10-50 монет), середні (50-200 монет), великі (200-800 монет) і дуже великі (понад 800 монет). Із 143 достовірних скарбів тільки в 42 випадках (29,8 %) відома їх упаковка. Найбільша кількість знаходилась в глиняних посудинах. Відомі скарби, знайдені в краснофігурних, металевих посудинах, а також загорнуті у тканину. Більшість зі скарбів містили срібні монети – 95 (67,4 %), скарбів золотих монет налічується всього лише 5 (3,6 %) і по 3 скарби бронзових і мідних монет (по 2,1 %). Відомі й так звані «змішані» скарби – що містять монети різних металевих складів. Відомий ряд монетно-речових скарбів. Велика їх частина належала до варварської верхівки, однак окремі могли належати і ремісникам.

2.3. Знахідки «варварських» наслідувань римським монетам. На території черняхівської культури відомо 37 знахідок «варварських» наслідувань римським монетам. Хронологічно самі «варварські» наслідування розділити неможливо, тому що вироби могли карбувати в один час, але в їх основу закладалися різні монетні прототипи. За металом прототипів «варварські» наслідування представлені трьома групами: наслідування срібним римським монетам (денаріям, сіліквам); наслідування мідним монетам (антонініанам); наслідування золотим номіаналам (ауреусам, квінаріям). Серед прототипів «варварських» наслідувань срібним монетам виділяються дві підгрупи: наслідування денаріям I – початку III ст., які є імпортами, і наслідування сіліквам IV ст., які, можливо, були продукцією варварських майстрів. Єдине відоме наслідування мідному антонініану імпортне – аналогії подібним виробам відомі на Балканському півострові. Подібне походження мають наслідування золотим номіналам. В якості імпорту, золоті наслідування набували функцію прикраси - серед «варварських» наслідувань отвори чи вушка для підвішування мають виключно золоті або плаковані золотом вироби. Визначення часу карбування «варварських» наслідувань будь-якої з груп ускладнене практично повною відсутністю цієї категорії монет в поховальних комплексах. Немає ніяких підстав стверджувати, що в середовищі черняхівського населення виникло карбування монети у вигляді наслідувань римським зразкам. Наслідування сіліквам, що, імовірно, місцеві, не отримали поширення в черняхівському середовищі.

2.4. Знахідки боспорських монет. На території черняхівської культури зареєстровано 19 знахідок боспорських монет. Переважна їх більшість походить з території Дніпровського Лівобережжя. На зв'язок боспорських монет з черняхівської культурою свідчить факт неодноразового їх виявлення на території черняхівських поселень – таких монет відомо дев'ять. Усього одна монета походить з шару черняхівського пам'ятника (Сердюки 1). Проникнення боспорських монет на територію черняхівської культури дослідники традиційно пов'язують з участю варварів у Готських війнах 30-70-х років III ст. Хронологічний розподіл монет щодо Готських війн показує, що значна їх частина надійшла після їх закінчення. На цій підставі вважається, що в основі процесу проникнення боспорських монет до черняхівської людності лежить торгівля місцевого населення з Боспором, хоча не можна повністю відкидати і військові джерела надходжень.

2.5. Особливості нумізматичних знахідок римського часу в різних регіонах черняхівської культури (територія, хронологія, види монет). Картографування нумізматичних знахідок римського часу на досліджуваній території дозволило виділити ряд особливостей їх розповсюдження в різних регіонах черняхівської культури. Для території всієї культури характерні знахідки підвісок з римських монет у закритих комплексах, знахідки римських монет в житлах та в культурному шарі пам'яток. Загальне поширення мають монети I-III ст. з поверхні пам'яток і з невідомим археологічним контекстом, а також скарби монет I-II ст. Визначаються характерні особливості розповсюдження монет в кожному з виділених у роботі регіонів. За монетним матеріалом найбільш близькі між собою регіони Нижнього Дніпра та Північного Причорномор'я, і регіони Середнього Дніпра та Подністров'я. Основна відмінність між регіонами полягає в різній кількості монет III і IV ст.

Окремо стоять регіони Дніпровського Лівобережжя, Західної України та Молдови. Регіон Дніпровського Лівобережжя відрізняє відносна однотипність нумізматичних знахідок (римські денарії I-II ст.) і поширення боспорських монет. Західна Україна виділяється широким поширенням золотих медальйонів IV ст. Регіон Молдови відрізняється найбільшою концентрацією поодиноких знахідок і скарбів римських монет (найбільшою, ніж в інших регіонах), а також значною кількістю мідних, бронзових і срібних монет (поодиноких знахідок і скарбів) III і IV ст., у тому числі сілікв Констанція II.

Для всієї території черняхівської культури спостерігається загальна тенденція збільшення кількості одиничних знахідок і скарбів римських монет III і IV ст. у напрямку зі сходу на захід.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов