нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 07 Історичні науки ›› Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 8)

 

Античні монети на пам'ятках черняхівської культури: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.04 (частина 8)

 

РОЗДІЛ 3

 

ДЖЕРЕЛА, ХРОНОЛОГІЯ і періодизація НАДХОДЖЕННь РИМСЬКИХ МОНЕТ ДО НАСЕЛЕННЯ Черняхівської культури

 

У розділі міститься характеристика джерел надходжень римських монет, а також хронологічний аналіз різних категорій монетного матеріалу.

3.1. Джерела надходженнь римських монет. Практично всі античні монети, виявлені на досліджуваній території, мали широке розповсюдження в межах Римської імперії, і гіпотетично можуть мати торговельну природу. Картографування різних категорій нумізматичних знахідок показує, що торговельні функції срібних монет I – початку III ст. і бронзових і мідних монет III-IV ст. були різними. Срібні монети ранніх карбувань являють собою досить однорідну масу на всій досліджуваній території, без будь-яких локальних особливостей, що робить неможливим визначення їх функцій в торгівлі. Більш цінними є знахідки мідних і бронзових монет. Хронологічний розподіл мідних і бронзових монет показує, що їхнє використання місцевим населенням почалося ще в період формування культури. Переважно торговим шляхом можна пояснити попадання в черняхівське середовище бронзових і мідних монет IV ст. Збільшення припливу в черняхівське середовище мідних і бронзових монет в середині IV ст. збігається з активізацією гото-римських торговельних відносин, що пов'язане з укладенням у 332 р. між цими сторонами мирного договору. Активне використання варварами монет із неблагородних металів було тією необхідністю, яка забезпечувала їм стабільні торговельні відносини з Імперією. Торгівля стає єдиним джерелом надходження римських монет на територію черняхівської культури після 375 г., що ілюструють знахідки монет від Граціана (367-383 рр.) до Аркадія (395-408 рр.).

Більш різноманітними є джерела надходженнь римських монет у черняхівське середовище, які пов'язані з військово-політичною діяльністю готів. Одним із серйозних джерел були грошові виплати варварам. Значна частина виплат пов'язана безпосередньо з участю варварів у Готських війнах 30-70-х рр. III ст. Вони були своєрідним «відкупом» від варварських вторгнень на території провінцій. Інший характер мали грошові виплати, які здійснювались за службу варварів у військах імперії згідно договорів IV ст. Виплати здійснювалися монетами ранніх карбувань (срібні денарії I – початку III ст.), і лише в окремих випадках спеціально викарбуваними для цієї мети монетами (сіліквами) або монетами, що були в обігу на місцях служби готських воїнів-федератів. Вважається, що не всі виплати були виключно грошовими, частина субсидій могла виплачуватися у вигляді продукції чи предметів розкоші. Викуп полонених не був серйозним джерелом надходжень римських монет. Окремим джерелом надходження римських монет була оплата готських військових найманих загонів. І в період Готських війн, і після їх закінчення римський уряд досить часто вдавався до варварської військової сили, особливо в боротьбі на сході Імперії, про що свідчать знахідки монет, викарбувані в східних провінціях.

Найбільш значним джерелом надходженнь монет ранніх карбувань була військова здобич періоду Готських війн. Крім писемних джерел, про це свідчать знахідки монет середини ІІІ ст., викарбувані в провінціях, що зазнали руйнуваннь. На той факт, що в процесі пограбування римських провінційних міст до варварів надходила велика кількість монет, вказує картографування монет ранніх випусків – у більшості випадків срібних денаріїв I-II ст. і монет III ст., представлених переважно бронзовими і мідними номіналами періоду Готських війн. Території розповсюдження цих монет практично ідентичні, що дозволяє встановити між ними прямий зв'язок – разом з поширенням монет I-II ст. в черняхівському середовищі розповсюджувались монети III ст.

Різноманітність джерел надходжень римських монет до черняхівського населення свідчить не про миттєве, а про поступове формування їх запасів протягом усього існування черняхівської культури.

3.2. Хронологія і періодизація надходжень римських монет. Виділення хронологічних груп серед монет, що походять із закритих і умовно-закритих комплексів, скарбів і знахідок з відомим і невідомим археологічним контекстом дозволяє визначити три етапи їх надходження до черняхівського населення, кожний з яких пов'язаний з розвитком політичної ситуації у Східній Європі у другій чверті I тисячоліття н.е.

 

Надходження монет на першому етапі (230-300-і рр., монети від Гордіана III до Діоклетіана) пов'язане з подіями Готських війн та їх наслідками. По інтенсивності надходжень монет етап поділяється на два періоди: період 1 (230-270-і рр., монети від Гордіана III до Клавдія II), пов'язаний з активною військово-політичною діяльністю варварів, і період 2 (280-300-і рр., монети від Авреліана до Діоклетіана), пов'язаний з падінням політичної активності варварів і незначними контактами місцевого населення з Римською імперією. Другий етап надходжень (300-370-і рр., монети від Константина Великого до Валента) відповідає стабілізації гото-римських відносин при Константині Великому та його наступниках. Третій етап (380-450/490-е рр., монети від Граціана до Зенона) пов'язаний з фіналом черняхівської культури. Кожному з етапів відповідає фаза розвитку черняхівської культури за Є. Л. Горохівським і періоди центральноєвропейської хронологічної системи: етап I, період 1 – Ружічанська  фаза, C1b/C2; етап І, період 2 – Бережанська і Проміжна фази, С2; етап II - Косанівська і, частково, Масловська фази, С3 – початок D1; етап III – частково Масловська і Журавська фази, D1.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов