нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 09 Філософські науки ›› Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 2)

 

Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 2)

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність та доцільність дослідження. Художня література як один з видів мистецтва, що естетично відтворює життя за допомогою «красного» слова, завжди мала сугестивний вплив, спонукаючи до створення власних та сприймання «чужих» літературних дискурсів, а у сфері критики й до їх усебічного теоретичного аналізу. Читач, сприймаючи «близький» йому текст, вбирає авторські ідеї, а переломлюючи їх через власну свідомість та інтерпретуючи твір з власної точки зору, вступає у процес співтворчості. Відтак, художня література не лише розкриває творчий потенціал автора, а й виступає естетичним чинником формування особистості читача. В той само час у сучасному, зокрема в українському, суспільстві спостерігається падіння інтересу до літературного слова. У нашу добу апофеозу мас-медіа спілкування з культурною спадщиною відбувається найчастіше через посередництво екранних та електронних засобів. Отже, відчувається падіння інтересу молоді до літературної творчості і співтворчості, втрачається культура читання.

В Україні проблемі сприйняття літературного тексту, осмисленню природи художньої рецепції, розуміння твору так чи так приділяли увагу вітчизняні мислителі ще з часів Київської Русі. Разом з тим було б занадто перебільшеним твердження, що в українському естетичному дискурсі вже існує своя цілісна і завершена концепція сприйняття літературного тексту. Однак аналіз ідей провідних його представників дозволяє стверджувати про наявність вагомого доробку у вивченні рецептивного процесу в галузі художньої літератури (белетристики). Актуальною є розстановка акцентів, зумовлених специфікою розвитку естетичних та літературно-критичних досліджень на теренах України, тобто національними аспектами, а також можливістю чи неможливістю доступу до західноєвропейських та американських надбань у цій галузі.

Залучаючи рецептивні концепції західноєвропейської естетики й літературознавства, представники українського естетичного дискурсу творчо адаптували їх до вітчизняних реалій. На жаль, напрацювання українських мислителів ще до сьогодні не знайшли комплексного осмислення та належної оцінки. Проте значна кількість їхніх естетико-рецептивних ідей не втрачає своєї актуальності і до сьогодні, сприяє розвиткові сучасної естетичної думки.

У гуманітарному дискурсі початку ХХІ ст. художня література є безпосереднім об’єктом вивчення літературознавчих дисциплін, естетики, філософії, психології, герменевтики. До того ж, все більш ефективним стає комплексний підхід у з’ясуванні теоретичних та практичних проблем книги, читання, художнього сприйняття, літературно-художньої критики. Інтеграція таких дисциплін як філософія, естетика, літературознавство, історія, психологія обумовлюють цілісне осмислення даної теми, її включення в контекст сучасної філософії мистецтва та психології творчості, як складових естетичного знання. Крім того, естетичний дискурс поширюється і на літературно-художню критику як «рухливу естетику».

На практичну доцільність дослідження вказує і той факт, що деякі суто теоретичні естетичні питання, а саме: «Художня література як мистецтво слова, її місце  серед інших

 

видів  мистецтва»,   «Види  аналізу художніх текстів»,   «Функції  художньої  літератури» тощо, вже включені до окремих шкільних програм з української та зарубіжної літератур, а, отже, потребують свого аналізу і з естетичної точки зору як методології художнього пізнання, освіти й виховання.

В аспекті сучасної естетики і герменевтики дисертаційна проблема має широку джерельну базу дослідження. Але вся вона, в основному, іноземного походження і не враховує вітчизняний досвід. В Україні ж аналіз літературних текстів найчастіше відбувався з точки зору літературознавства та літературної критики. Дослідження широкого кола проблем естетичного сприйняття текстів проходили, скоріше, спорадично. Серед окремих розробок – роботи сучасних авторів Н. Білоус, П. Білоуса, І. Бондаревської, К. Васильєвої, О. Демчука, М. Зубрицької, Н. Колошук, О. Лановенка, Н. Миропольської, В. Роменця, В. Харкуна, Р. Яремка, «феміністична критика» (Т. Гундорова, О. Забужко, Н. Зборовська, С. Павличко), з класиків – Б.-І. Антонича, О. Білецького, Д. Овсянико-Куликовського, О. Потебні, І. Франка, Д. Чижевського, що розкривають деякі сторони процесу сприймання літератури. Систематична ж аналітика традиції сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі практично відсутня.

 

Щоправда, у ІІ половині ХХ ст. здійснено низку спроб систематизації та естетико-літературознавчого вивчення читача-реципієнта тексту, аналізу взаємодії літератури і читацької аудиторії (роботи Г. Сивоконя, М. Ігнатенка, М. Зубрицької, Г. Соловій). Також у контексті естетичного дослідження специфіки тексту філософського роману ХХ ст. звертає увагу на проблеми сприйняття, розуміння та інтерпретації тексту В. Герасимчук. До проблеми неоміфологічної літератури ХХ ст. в контексті сучасних психоаналітичних вчень звертається С. Стоян.

Кожне з зазначених досліджень розкриває окремий аспект багатогранного процесу сприйняття літератури та стимулює до його цілісного естетичного переосмислення й аналітики, з позицій історико-естетичного підходу та сучасних методологій (аналітична традиція, герменевтика, «рецептивна естетика»).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до програми наукової теми «Філософія мистецтва в українському естетичному дискурсі» кафедри філософії та культурології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов