нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 09 Філософські науки ›› Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 6)

 

Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 6)

 

 

У підрозділі 1.3. – «Рецептивна естетика про сутність читання та сприйняття тексту художньої літератури» – розкрито основні положення школи читацької рецепції, які стали ще одним методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження.

У рецептивній естетиці об’єдналися герменевтика, що спирається на «філософію життя» В. Дільтея та феноменологію Е. Гуссерля, ідеї М. Гайдеггера, Р. Інгардена, Г.-Г. Гадамера, П. Рікера, празький структуралізм, російська формальна школа, а також соціологія літератури, що вивчає вплив літератури на читацьку аудиторію. Витоки ж основних ідей школи – в тезі Віденських романтиків про «живого читача», активного співучасника творчого процесу.

Як напрям у критиці та літературознавстві, рецептивна естетика (в особі її представників Г. Грімма, В. Ізера, Г. Р. Яусса та ін.) виходить з ідеї, що твір реалізується лише в процесі зустрічі, контакту літературного тексту з читачем.

Проаналізовано, що представники рецептивної естетики розкривали механізми сприйняття літературного тексту через ряд суміжних процесів, оперуючи цілою низкою «протоестетичних» понять і закладаючи основи рецептивної критики. Зокрема, в своїх дослідженнях вони детально дослідили категорії твору, читання та читача, осмислення та конкретизації тексту. Схожа ситуація спостерігалася і в українському естетичному дискурсі (Б.-І. Антонич, О. Білецький, О. Потебня, І. Франко та ін.).

Другий розділ – «Розуміння концептів «книга», «читання», «реципієнт-читач» в історії української естетичної думки» – складається з трьох підрозділів, присвячених аналізу низки літературознавчо-естетичних категорій, через які розкриваються окремі аспекти сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі.

У підрозділі 2.1. – «Протоестетичний зміст концепту книги в Україні та проблема її сприйняття» – розглядається  вітчизняна аналітика феномену книги в контексті її сприйняття читачем.

Звертається увага на «протоестетичний» зміст концепту книги. Протоестетичний оскільки книга, що в цілому відноситься до сфери вивчення бібліографії та літературознавства, у «знятому» вигляді постає в дослідженні як феномен естетичний, як витвір мистецтва у його рецептивному вимірі. З точки зору проблеми її естетичного сприйняття розглядається книга рукописна, друкована, електронна книга, радянський «самвидав» ХХ ст.

Дослідження сприйняття рукописної книги здійснено у контексті становлення традиції, пов’язаної з утвердженням високого авторитету «книжної мудрості», тексту, слова в системі духовних цінностей Київської Русі, що засвідчено у пам’ятках києворуського періоду – літописах, Ізборнику Святослава 1076 р., студитському статуті Києво-Печерського монастиря.

З аналізу ідей представників українського гуманізму XVI — XVII ст., розпочато дослідження рецептивного аспекту книги друкованої. На прикладі творів Ю. Дрогобича, П. Русина, С. Яворського доводиться, що читання книг, сприйняття зафіксованої в їхніх текстах інформації, на думку українських гуманістів, дає насолоду людині, володіння ними стає не лише матеріальним, але й духовним багатством. У рамках аналізу протоестетичного змісту концепту книги та проблеми її сприйняття в українській культурі XVIIXVIII ст. звертається увага на парадоксальність естетичного в дискурсі Бароко, дослідженого І. Бондаревською.

При зверненні до модерної української естетичної думки поряд з рукописними та друкованими книгами виокремлено витвори футуристів, що у своєму необароковому синтезі графіки і поетичного змісту склали окреме естетичне явище, породивши «поезомалярство».

Найсучаснішою формою виявляється книга, розміщена на цифрових носіях в мережі Інтернет. Віртуальна книга передбачає нелінійність свого сприйняття, дає можливість сприймати кожен з текстових фрагментів як дещо самостійне.

Дослідження протоестетичного змісту концепту книги в Україні доводить, що на теренах України літературний текст фактично не мислився як щось автономне, а розглядався найчастіше у контексті твору, книги. До того ж, в українській естетичній думці дослідження книги іноді нерозривно пов’язувалось з її текстом (наприклад, дослідження М. Зубрицької). Сама ж книга часто-густо трактувалась досить широко: як безмежний світ, вміщений у Слові, що мало свої витоки з біблійної традиції, розуміння та читання Біблії.

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов