нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 09 Філософські науки ›› Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 8)

 

Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08 (частина 8)

Третій розділ – «Комплексна аналітика літературно-комунікативного процесу в українському естетичному дискурсі» – охоплює  основні елементні складові процесу сприйняття літературного тексту в аналізі представників української естетичної думки.

У підрозділі 3.1. – «Соціокультурні умови та естетичні засади сприйняття літературного тексту: українська рецепція проблеми» – на прикладі низки вітчизняних досліджень (Б.-І. Антонича, І. Білецького, О. Потебні, І. Франка, Д. Кучерюка, О. Лановенка, О. Поліщук) висвітлено розуміння контексту та процесу рецептивної діяльності в українській естетиці.

Сприймання визначається як складний та багатогранний процес, який має декілька етапів. Від безпосереднього сприйняття знакової форми тексту, яка є фундаментом читацького уявлення про його зміст, реципієнт переходить до розуміння смислу висловлювань, а від нього  – до естетичного  сприйняття тексту як закінченої   та  цілісної

 

структури. Далі вказується на такі процеси, як розуміння та інтерпретація твору, а також сугестивний вплив літературного тексту на читача, як кінцевий етап їхньої взаємодії. Окрім розуміння змісту висловленого та осягнення логіки розвитку авторської думки, сприйняття художнього твору, в тому числі й літературного, включає до себе й виникнення художніх асоціацій, оцінок та світоглядно-емоційних переживань, що мають естетичний характер.

Звертається увага на такі властивості естетичного сприйняття як безпосередність, цілісність, субєктивність, активність, творчий характер. Досліджено низку чинників, що стають на перешкоді цілісному сприйняттю тексту. Серед них: складність художнього тексту, психологічні особливості реципієнтів, їхній загальний  культурний рівень, психологічні та вікові особливості (що визначають певну «модель світу»), естетичний досвід, глибина та об’єм знань, навички спілкування з художньою літературою, мотиви читання твору, соціально-культурні передумови.

Зазначається, що сприйняття літературного тексту є неможливим без активного переживання, актуалізації естетичного і соціального досвіду особи.

Також виокремлюються типи сприймання (О. Білецький, Є. Крупник, М. Яновський). Вони залежать від психологічного впливу на суб’єкта «матерії», тобто життєвого матеріалу, на якому ґрунтується твір, «форми» естетичної, ідейно-образної сутності твору, «енергії» відображення позасвідомого.

 

У підрозділі 3.2. – «Перцептивні особливості художнього образу, форми та змісту в літературі» – проаналізовано зв'язок природи і розгортання художнього образу з процесом естетичного сприйняття.

 

Художній образ постає як притаманна лише мистецтву форма естетичного відтворення світу людини, евокативного вираження думок і почуттів митця. Народжуючись в уяві письменника, поета, драматурга, художній образ втілюється в його творі та відтворюється уявою реципієнта, що цей твір сприймає. Відтак, перцептивний шлях образу – «від уяви до уяви».

В українському естетичному дискурсі звертали увагу на конституювання образу в контексті сприйняття художнього тексту І. Франко, О. Потебня та ін.

 

У контексті становлення аналітики сприйняття та розуміння літературного тексту в українському естетичному дискурсі необхідним є й аналіз проблеми перцептивних особливостей форми та змісту літературного твору. Адже сприйняття твору мистецтва передбачає як сприйняття його змісту (що зображено), так і форми (як зображено), що породжує відповідні естетичні емоції. Разом з тим деякі літературознавці ставили під сумнів можливість діалектичного застосування термінів «форма» та «зміст» щодо художніх творів (представники російської «формальної школи»).

Проблема перцептивних особливостей змісту і форми знайшла певне переосмислення і у зв’язку з розвитком  науково-технічного прогресу у ХХ ст. та актуалізацією проблеми масового тиражування творів мистецтва та їхнього сприйняття. Адже передача змісту літературного тексту за допомогою інших, в тому числі й технізованих видів мистецтва (кіно, телебачення, радіо, Інтернет) зумовила його трансформацію, та надання більшої уваги саме новій, художньо привабливій, інтерактивній формі.

Поява масових видань, модної белетристики зі стандартним набором сюжетів, тиражованих накладом в тисячі екземплярів, зумовила значну поверховість сприйняття: читання такого тексту відбувається майже блискавично, в режимі «поглинання», художні образи сприймаються як стандартні, стереотипні. Процес сприйняття масового твору найчастіше не вимагає літературного досвіду та естетичних знань реципієнта, не передбачає глибоких роздумів та розмірковування над текстом. Естетичне переживання масового твору, як і власне памятання його змісту, є досить нетривалим. Наслідком його сприйняття постає лише загальна, спільна для певного літературного жанру схема, літературне кліше. Поверховості сприйняття тексту сприяє й екранізація творів, подання їх основного сюжету у вигляді дайджестів, коміксів, рімейків.

В контексті аналізу масової культури в сучасному естетичному та літературознавчому дискурсі нового осмислення набуває проблема кічу в художній літературі. Кіч – «мікромодель масової культури», що в естетиці постмодерну стає «рецептивною проблемою». Детальним дослідженням взаємин літератури і кітчу, та проблем сприйняття останнього від класицизму до постмодернізму стала праця  Т. Гундорової «Кітч і Література. Травестії».

Сьогодні є певні нотки песимізму в оцінці можливостей і значення сприйняття літературного тексту. Це пояснюється комерціалізацією літератури, зростанням ролі ЗМІ, яка, в свою чергу, призводить до втрати інтересу до читання, а отже – думання, сприйняття, формування естетичного світу цінностей.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов