нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› АВСТРІЙСЬКА МАЛА ПРОЗА ХХ СТОЛІТТЯ: ГЕНОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА І ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ: автореф. дис... док. філол. наук: 10.01.04 (частина 11)

 

АВСТРІЙСЬКА МАЛА ПРОЗА ХХ СТОЛІТТЯ: ГЕНОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА І ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ: автореф. дис... док. філол. наук: 10.01.04 (частина 11)

Третій розділ „Австрійська мала проза другої половини ХХ століття: образно-стильові тенденції” присвячений дослідженню зразків малої епічної форми І. Бахманн, М. Ган, Е. Фітцбауера, Г. Кунера, в яких різновекторно змодельовано взаємодію людини зі світом – природою і суспільством. З’ясування характеру взаємодії австрійської літератури зі світовим літературним процесом, її логічних закономірностей заслуговує особливої уваги.

У підрозділі 3. 1. – „Філософсько-психологічні та естетичні виміри художнього простору” – простежено інтертекстуальний зв’язок на матеріалі творів І. Бахманн у типологічному зіставленні з прозою Е. Андієвської. Художній простір і художній час органічно пов’язані з побудовою текстових структур. Це особливо примітно для малої прози австрійської та української письменниць. Тут міститься конденсований згусток реальних подій, з одного боку, та вигаданих, ірреальних візій – з іншого. Місце художнього простору має сталу величину, якщо йдеться про вияв традиційної конструкції як невід’ємного складника національної ідентичності, або ж змінюється залежно від конкретики фіксації певного факту, осмисленого автором першотвору. Системне осмислення особливостей взаємодії, що окреслює парадигму «автор – герой – читач», вагоме не тільки у вимірах сприймання її стратегічного наповнення на рівні рецептивної естетики. Ця проблема цілісно розкривається крізь призму співвідношень, що трактуються встановленням своєрідного наративного контакту між автором, героєм і читачем. Такий контакт скерований на його визначальну лінію, основу якої творить діалог. Йдеться про якісне розуміння – у ширшому плані – проявів діалогічності як масиву та його змістовно-смислових ознак. Витоки філософії діалогу, сягаючи античних часів, нуртують передусім там, де пріоритетне місце посідає значущість художньої комунікації. Вона конкретизує органічний взаємозв’язок та його логіку, що спричиняє діалог у межах концепту «автор – герой – читач». У цьому поєднанні художній образ відіграє роль «проміжної інстанції» (О. Лєвідов) у спілкуванні читача з автором як творцем мистецького тексту. Останнє постає певним зразком, коли розглядати жанрово-стильові особливості творчості І. Бахманн та Е. Андієвської. Вивчення діалогічної природи цього художнього масиву набуває узагальненого спрямування з проекцією на літературний процес загалом, а відтак теоретичного звучання – зокрема. Обидві авторки є носіями експериментально-інтелектуальної художньої системи з її підвищеною увагою до внутрішньої сутності людини. В основу творення характерів вони кладуть певний код, що спричиняє своєрідний малюнок з їхньої творчої уяви. Цей код пов’язаний з динамікою вкраплення в художню тканину «мотиву очікування» (К. Гайзер). Повсюди наявна апеляція до подвійного адресування внутрішньому й зовнішньому світові людини. Це свідомо загострює тло проблеми психологізму й водночас дієво передає акцент руху від об’єктивного до суб’єктивного, від реального до уявного. Йдеться про рамки розкриття внутрішнього світу змальованих особистостей та їхніх психічних станів у зіткненні з зовнішнім світом. Особливості бачення простору у зразках малої прози з-під пера І. Бахманн («Три дороги до озера», «Тридцятий рік», «Між убивцями та божевільними», «Три листи до Феліціана», «Юність в одному австрійському місті») та Е. Андієвської («Подорож», «Тигри») щодо філософських і психологічних вимірів нерівнозначні, у першу чергу, в сполуці з розгортанням психологічного підтексту (Т. Гундорова) та вибором цільової межової ситуації.

Тематика творів малої епічної форми з-під пера І. Бахманн, увібравши в себе широке коло явищ і реалій, еволюціонувала відповідно до запитів нового часу. У просторі малої прози письменниця маніфестувала філософські та естетичні основи поетики. Типологічне зіставлення прозових зразків дало можливість дійти висновку: малі епічні форми в австрійській літературі містять самобутнє продовження інтелектуальної, філософсько-психологічної лінії, що була характерна для німецькомовної літератури загалом (Т. Шторм, Т. Фонтане, Ґ. Келлер, Г. Гессе, Т. Манн, Г. Фаллада, В. Борхерт). Вплив цієї мотивованої лінії – це один з вагомих чинників, що спричинив дієвий діалог між літературами народів Східної, Центральної та Західної Європи за минулих епох і спричиняє дискурс їхньої взаємодії у ХХІ столітті.

У підрозділі 3. 2. – „Специфіка кодифікації образу жінки” – охарактеризовано основні художні засоби, за допомогою яких М. Ган змалювала індивідуалізовані жіночі образи у збірці малої прози «Сходження з колії».

Кодифікація та її сутність – розгалужене поняття. Воно – стосовно мотиву чи образу – узагальнює близькі або суголосні змістом ідеї. Йдеться не про обмеження безпосереднім емоційним досвідом автора, а про посилення ознак вчування, тобто моменту становлення іншої «Я-особи». Такий спосіб вчування характерний для австрійської письменниці М. Ган. Вона – один із самобутніх представників малої епічної форми у новітній австрійській літературі. Її письмо відображає тенденцію текстотворення з проекцією на продовження жіночої літературної традиції постмодерного характеру. В австрійському письменстві вона закріплена завдяки творчим досягненням І. Айхінґер, І. Бахманн, М. Гаусгофер.

Для манери австрійської авторки властива модель соціально-психологічної характеристики, що регламентується кодифікацією образу жінки як виразника настроїв і почувань людини в умовах суспільної кризи. Намагання приглушити песимістичну настроєність, притаїти прямий зв’язок між простором і часом, а також притлумити кумулятивними штрихами слабкість особистості, використовуючи гротеск, чорний гумор, – усе це міститься у творах багатьох австрійських авторів, зокрема, у малій прозі М. Ган. Проблематика соціально-психологічної характеристики образу жінки не просто стимулює її як творця, а й є для неї відповідно мотивованою умовою існування означеного феномена. У цьому аспекті знаковою в творчих пошуках М. Ган є збірка «Сходження з колії». Вона містить тринадцять новел, для яких примітні афективні, глибоко індивідуальні асоціації. Книжка утверджує постмодерністські тенденції, закладені письменницею в попередніх виданнях малої прози («Самотність насолоди», «Маленькі пастки насолоди»). Вони зумовлені екзистенціальними й психоаналітичними позиціями, а звідси – настроями смутку та самотності. Усвідомлення відчуженості від світу й людей викликає в героїв М. Ган потребу усамітнення, а також загострене відчуття парадоксальності буття, що нерідко зумисне осмислюється нею крізь призму оцінок ad absurdum. Події відбуваються в містичному, умовно замкнутому просторі: поїзд – вокзал – станція. Своєрідним ключем до прочитання є розвиток фабули, що безпосередньо залежить від асоціативного мислення персонажа. Затримка зовнішньої динаміки подій послаблює причинно-наслідкові зв’язки між явищами й вчинками. Проаналізована збірка «Сходження з колії» близька до жанрової своєрідності поетики фрагментарної прози. Реальність з її монотонною повсякденністю полишається на пероні, а типова героїня поринає в зміщені координати трансформованої дійсності. М. Ган маніпулює правдоподібними ситуаціями та контекстовими вигадками, концентруючи увагу на своєрідних згущеннях викладу. Йдеться про домінанту фізіологічних бажань, що проявляються на різних рівнях: а) зрада («Чужа шкіра», «Благовірний»); б) сублімовані вчинки («Я колекціоную знімки та подорожні знайомства», «Дрозендорф»); в) вбивство («Хто ж хоче знати правду», «Спальне місце», «Фатальні наслідки»); г) самозакоханість («Я», «Нічна подорож»). У творах відчувається посутній вплив ідей австрійського філософа О. Вайнінґера. Автор праці «Стать і характер» вважав, що на первозданному етапі людина є двостатевою і тільки переважання чоловічого або жіночого елементів остаточно визначає, хто є чоловіком або жінкою. В текстах М. Ган «Я–особа» – анонімна. Її мистецька стратегія не спрямована на створення образів персонажів з повноцінним внутрішнім світом, зі сформованим життєписом. Відтак ім’я втрачає своє смислове навантаження. Значною мірою це нівелює потребу читача ідентифікувати себе з дійовою особою.

У розумінні М. Ган безхарактерність героїв – це передумова для нової ідентичності. Спонтанні, безглузді вчинки пояснюються засобами чорного гумору. У структурі художнього твору, який не прогнозує елементу розважальності, нема місця для комізму. Натомість іронічним ставленням до будь-яких людських цінностей досягається ефект сприйняття життя як суцільного абсурду. Тому героїням М. Ган загалом властиві рішучі, жорстокі дії. Вони позначені так званим «чоловічим» характером, що суперечить жіночій природі. Чи не єдиним винятком є твір «Допоки живіт не буде повним». Тут утілений образ жінки патріархального типу, цілковито підвладного чоловікам. Загалом модель соціально-психологічної характеристики є художнім обрамленням образу жінки як носія концентрованого втілення загальнозначимих ситуацій та уявлень про буття людини у світі.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов