нас уже
4524
 
  UA   RU
 
ОГОЛОШЕННЯ Керівництво Знай наших
  ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія, завдання та форми діяльності
Наша історія
Відзнаки
Наглядова Рада
Експертна рада
Наші партнери
Золота медаль
Новини
ЗМІ про нас
Фотоальбом
Приєднатися
Контакти

  ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

  Служба підписки на Вісник обдарованої молоді

E-mail:
Ваше ім'я:
 

  ДІЯЛЬНІСТЬ

Законодавство

  ФАЙЛОВИЙ АРХІВ

Видання союзу обдарованої молоді
Науково-популярний журнал КРАЇНА ЗНАНЬ
01.1 Математика
01.2 Фізика
01.3 Астрономія і космонавтика
01.4 Інформатика
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Геологічні науки
05 Технічні науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки

Реклама:

Ви знаходитесь тут: Головна ›› 10 Філологічні науки ›› АВСТРІЙСЬКА МАЛА ПРОЗА ХХ СТОЛІТТЯ: ГЕНОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА І ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ: автореф. дис... док. філол. наук: 10.01.04 (частина 14)

 

АВСТРІЙСЬКА МАЛА ПРОЗА ХХ СТОЛІТТЯ: ГЕНОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА І ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ: автореф. дис... док. філол. наук: 10.01.04 (частина 14)

У підрозділі 4. 3. – „Біографізм як ідентифікаційна репрезентація” – виявлено взаємозв’язки біографічної та творчої сутностей Т. Бернгарда. Задокументовані свідчення у художньому творі – невід’ємний складник фактографічного масиву фактів і подій. Їхня вірогідність підкреслюється виміром об’єктивної присутності автора в площині ідентифікаційного представлення та відображення в тексті життєвих явищ. Звідси – функціональна якість біографізму як одного з прийомів художнього потрактування висвітлюваної правди.

Мала проза Т. Бернгарда має загальну настроєву тенденцію – пригніченість. Вона набуває у помислах і діях героїв зримо змодельованого мотиву. Для його означення характерні «збудники», основу яких творять нюансовані рефлексії на теми самотності, самоізоляції, хвороби, смерті, неспроможності індивідуума знаходити розуміння та співчуття з боку ближнього як іншого. Особистісні поневіряння щодо пошуку ідентифікаційних параметрів у родині та суспільстві творять під його пером відправний пункт для усебічного розкриття морально-психологічних колізій. Скептичний авторський погляд на можливість гармонійного сполучення індивідуального й загального має конкретні реальні, побутові виміри. Загострені внутрішні трансформації почуття кривди з боку рідних людей спроектували таку кризу тожсамості, коли сім’я та батьківщина постають втіленням моделі відчуженості.

На тлі поетикальних і філософсько-естетичних пошуків другої половини ХХ ст., що складали один із парадоксальних і поліфонічних пластів культури європейської цивілізації, творчість Т. Бернгарда виростає як суголосне духові часу явище. Механізм ірраціональної стихії, що набуває обертів у герметичному просторі внутрішнього світу героїв, є умовною прерогативою для розгортання дії, а водночас і прискорення особистісного фіаско. Суттєвою є роль, яку відіграє ілюстративна чи ширше – художня гра у тканині такої нарації. Тут химерно взаємодіють реальні особи й вигадані персонажі, справжній (фактичний) і альтернативний (фіктивний) життєписи. Помітною є динаміка від замаскованого автобіографізму в ранніх творах до відкритих рефлексій та суб’єктивних характеристик обставин у прозових зразках пізнього періоду. Йдеться про свідоме прокладання шляху до самоідентифікації між простором власного життєпису та культурним контекстом доби.

У підрозділі 4. 4. – „Деструктивний кодекс” як чинник естетизації” – розкритий аспект достосованості змістового коду крізь призму його інтерпретації у текстових структурах збірки малої прози «Події» Т. Бернгарда. Естетичні підступи до перенесення контрастно спроектованої мови деструктивного світосприйняття на жанрово-стильову основу художнього письма можна розглядати як певну реакцію автора твору на виклики епохи. Звідси – розуміння засад мистецьких стратегічних орієнтирів Т. Бернгарда. Вони визначалися пошуком оптимальної моделі рецепції. Такий підхід увібрав трансформацію життєвого досвіду письменника як передумови формування ідентичності його героїв. Йдеться про концепцію індивідуалізованого сприйняття художньої дійсності на рівні «деструктивного кодексу». Вона опиралася на жанровій, тематичній і мовній модифікаціях. Вони спричинені інтенцією митця досягнути рівня сольного звучання зі власною літературною парадигмою передусім у німецькомовному просторі. Названі модифікації забезпечувалися а) залученням до текстових структур різних культурних та ідеологічних практик, б) перекодуванням усталених смислових понять і стереотипів, в) комбінуванням загальноприйнятих риторичних прийомів, г) запереченням або ж імітацією традиційних шляхів побудови сюжетної лінії й психологічної детермінації характеру героя. Т. Бернгард послідовно дотримувався виробленого ним «деструктивного кодексу» уявлень про людину, природу і світ. Відповідно до визначальних координат цього кодексу Бернгардові тексти пронизані достовірно змодельованими егоїстично-цинічними протиріччями, психічними аномаліями, патологічними здвигами, що призводять до саморуйнації персонажів.

У збірці «Події» підкреслюється універсалізм загальнолюдських проблем особистості в умовах суспільства, що трансформується. Останні творять ґрунт для чину як норми моральної дезорієнтації у спробах адаптації до викликів і загроз навколишнього середовища. Твори увиразнюють обрамлення почуттів людини, позначених умовністю образного відтворення внутрішнього світу «Я–особи». Індивідуальні особливості дійових осіб, які служать ілюстрацією протидіючої логіки світосприйняття, асоціативно переносяться на актуальні типові явища сучасного суспільства. У відповідності до моделі Бернгардового художнього світу у текстах перетинаються і взаємодіють категоріальні ознаки: дійсне й уявне, логічне й абсурдне, буденне й драматичне, стабільне й змінне, особистісне й універсальне, одиничне й загальне. Наративні структури збірки малої прози «Події» викристалізовують тяжіння її творця до відтворення психології миті у теперішньому часі, з яким тісно переплетені картини з минулого. Вони послідовно розгортаються у локалізованому просторі, позбавленого вказівок на місцевість, а також на відстань між скоєним та переказуваним. Визначальною для всіх творів є нарація-підсумок, в якій займенники третьої особи «він» або «вона» постають апатичними виконавцями авторської установки.

Своєрідність світобачення зумовила певну мозаїчність та роздрібненість зображення. Проте Т. Бернгарду вдалося у збірці малої прози «Події» точними штрихами розкрити образ людини, яка балансує між створеною суспільством ситуацією та виписаною з уяви дійсністю. При цьому його «деструктивний кодекс» не заперечував поєднання різних форм змістового згущення, що наближало реципієнта до розуміння реального плану деструктивних прийомів, творення нових неочікуваних, а нерідко – алогічних сполук. Останні були своєрідним засобом образотворення за допомогою ознак потворного. Це сприяло оптимальному забезпеченню естетизації патології та аномалії у художньому вирішенні теми.

У підрозділі 4. 5. – „Стратегія пошуків жанрової домінанти” – простежено жанрово-стильові особливості малої прози Т. Бернгарда на матеріалі збірки «Імітатор голосів». Вона виказує на проблемно-тематичному рівні зримі точки дотику з книжкою «Події». Стрижневою темою залишається людина наодинці з загрозами навколишнього середовища. Однак тут ще рельєфніше проступає прагнення увиразнити власне бачення світу. Тому його герої перебувають на близькій відстані з атрибутами реального життя, а історії часто перегукуються з ситуаціями, які довелося пережити самому письменнику. Потенційний реципієнт переважно веде уявний діалог з незамаскованим оповідачем, який бачить події своїми очима. Наратор не відвертає читацької уваги від образу дійової особи, фіксуючи свою просторово-часову позицію. У текстах нема місця для детального опису. Натомість на обмеженому текстовому полі нерідко представлені межові ситуації, що нарощувалися упродовж значного хронологічного відрізку. Простір, що перебуває у полі зору оповідача, піддається інтелектуальному перетворенню: події, люди, речі набувають урівнюючих рис, втрачаючи свої звичні ціннісні якості.

Визначений письменником план утілення складного задуму диктував Т. Бернгарду вибір літературної форми. Її генологічна парадигма міститься у рамках таких жанрових різновидів, як оповідка, концентроване оповідання, «календарна історія», репортаж, ескіз, нарис, фейлетон, памфлет, притча, анекдот, парабола. Єднаючи елементи белетристики та публіцистики, автор концентрується на змалюванні побутових справ і конфліктів, культурних і економічних умов існування людини. У 20-40-х рр. у німецькомовному просторі відбувалася перебудова генологічної системи з акцентом на панорамних епічних жанрах. Твори Ф. Кафки, Г. Броха, Р. Музіля, Е. Канетті, Й. Рота, А. Лернет-Голеніа, що з’явилися в міжвоєнний період, посіли важливу роль у адекватній оцінці ситуації тогочасної Австрії. Крізь призму ретроспективного зображення буття до 1914 року під знаком «felix Austria» відчувалася надломленість духовного клімату, що просякнув усі сфери життєдіяльності після Першої світової війни. Натомість переломні 50-ті рр. супроводжувалися усвідомленням необхідності впровадження нових, оперативних рішень для мистецького розкриття типових характерів і образів. На передньому плані опинилися мобільні жанри оповідання та нарису на рівні самобутніх видів прози. Бернгардове зацікавлення жанром літературного репортажу упродовж усього його творчого поступу є симптоматичним з огляду на те, що тут дався взнаки його власний досвід журналіста на початку 50-х рр.

Збірка «Імітатор голосів» позначена мистецькою ерудицією та фактологічною конкретикою. У фіктивному наративному просторі оповідок неодмінно зустрічаються – на рівні авторської версії нормативно заданої художньої моделі – достеменні тематичні компоненти: а) відомі персоналії; б) назви місцевостей; в) назви країн. У пов’язі з лапідарним описом ці компоненти надають текстам характеру стилізованого документа з чіткою адресністю на кшталт судового протоколу чи журналістського розслідування.

 

 
Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість. Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт ХАББАРД

  СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ
Вадим Герасимович

Будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок!

  ПРИЄДНАТИСЯ

Освіта та... новий погляд на освіту

Яндекс.Метрика

Освітній портал Коаліція українських неурядових організацій
Реклама:
    Copyright © 2005-2010 Офіційний сайт ВМГО "Союз обдарованої молоді" (СОМ) All rights reserved Cоздание сайтов