|
|
Вельмишановні члени СОМ, друзі та партнери! Кожна дата, нехай і не кругла, спонукає до роздумів, до підбиття підсумків, а ще більше до побудови нових планів. Але сьогодні я не буду говорити ні про минуле, а ні про майбутнє. Вони мені не цікаві, адже я хочу насамперед думати і жити сьогодні. Зізнаюсь, що спостереження сучасності, відчуття "духу епохи" викликає в мене бажання затулити носа. Я глибоко переконаний, що не можна здійснювати будь-яку цілеспрямовану політику не враховуючи потреб Людини. Це випливає із закономірностей природи. В людській природі, як і в природі загалом, органічно поєднані два начала, що мають різні назви в традиціях Сходу і Заходу: порядок і хаос, творення і знищення, інь та янь, Брахма і Крішна, культура Аполлона і Діоніса. Філософи традиційно відмежовують людське (соціальне) від природного. І хоча ступінь протиставлення цих понять в традиціях Сходу і Заходу різна, але суть тотожна – людина на відміну від іншої Природи має свободу волі, вона здатна робити вибір. Щоб цей вибір був свідомим людина має бути освіченою. Але погляньмо на сучасну освіту – це фабрика і одночасно ринок кліше для людей, які згодом мають запропонувати власні кліше для суспільства. Люди з дипломами про вищу освіту – це індивідууми від яких очікують пропозицій щодо вдосконалення Порядку. Жреці знань чекають від своїх наступників спадкоємності. Втім, спадкоємність гальмує розвій фантазії, дає фору стихії, щоб потім затиснути її застарілими стандартами. Революціонерів зневажають. Правильно роблять, що зневажають, адже революціонери руйнують Порядок, до якого всі так звикли. Революціонери пропонують новий, кращий Порядок. Але кращий порядок, це той, до якого звикли. Можливо до нового Порядку також звикнуть, однак це буде згодом, а зараз революціонери змушують суспільство звикати до нового, а все нове – це Хаос. Сучасна українська освітня політика (як і вся політика) живе за філософією капітуляції перед Хаосом. Не припиняються спроби піти на компроміс, водночас зберігши status quo. Українські політики готові зрадити порядок, що розбудовували десятки поколінь та віддати його на розшматування хаосу амбіцій. Натомість, вони наївно сподіваються, що вдячний Хаос стане для них – обраних – Порядком. Ідея Союзу обдарованої молоді у відчутті причетності до найбільшого чуда у Всесвіті – величі і трагедії Людського Таланту, що протистоїть як застою Порядку, так і маргінесу Хаосу. Ми не прагнемо бути революціонерами, але, запевняю вас, ми не будемо миритися зі злом. Крапля води точить камінь не силою удару, а частотою падіння. Чим частіше ми виявляємо свою громадянську позицію, захищаємо свої права – тим легше буде не лише нам, а й тим, хто прийде після нас. Якщо ж все стане на свої місця – то декому не стане місця. Отож, будьмо собою і не зважаймо, що наш шлях крізь терни, адже він веде до немеркнучих зірок! Слава Вам, обдарована молодь! І слава Україні! Ваш Сергій Терепищий м. Київ 16.11.09 Докладніше...
|